Прощенье как причастие
Инок59
Все чувства на заклание,
Царит непонимание,
Мы гасим со старанием,
Межличностный портал.
Раздуть обиду проще, но:-
Скажи мне что хорошего,
Если любовь отброшена,
Я кажется, устал…
Гордыни лик безрадостный,
Толкает нас на гадости,
Скажи, с какой мне радости,
Нападки вновь сносить.
Ведь в ссорах мысли в крошево,
И сердце словно брошено,
Размолвкой запорошено,
А рождено любить…
Как можно без участия,
Рассчитывать на счастье нам,
Прощенье как причастие,
Как покаянье ДУШ.
Быть одному отрадно ли,
Ведь лишь ЛЮБОВЬ наградою,
Пойми порою надо нам,
Принять холодный душ…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
